• Ви знаходитесь тут:

• Головна Дашівський навчально-реабілітаційний центр Іллінецького району Вінницької обласної Ради
• про заклад
• Історія Дашева

Сторінками історії Дашіва

"Красо України, Подолля!"- це слова Лесі Українки про красу природи Подільського краю. Але не тільки чарівною красою природи, а й захоплюючою історією багатий Подільський край. Майже два (IV—III) тисячоліття до Р. Х— подільська земля була заселена нашими далекими пращурами, які складали велику і загадкову, високо розвинуту Трипільську цивілізацію, представники якої залишили пам’ять про себе у символах власної матеріальної і духовної культур. У III ст. до н. е. — II ст. н. е. до Поділля з півдня доходили володіння наступників скіфів — сарматів. Відгук тих часів дійшов навіть до XVII ст., коли на європейських мапах терени теперішньої України надписували як Сарматія. А у Немирові, на Вінничині, у 1676 р. турки оголосили князем новоствореного Сарматського князівства Юрася Хмельниченка — сина славного Богдана. Та справжніми господарями подільської землі у першій половині I тис. н. е. (II — VI ст.) були наші предки, по слов’янській лінії — анти. Ніхто не знає сповна, звідкіля взялося їхнє імення (можливо, від латинян, з якими вони були у сусідських зносинах).
Особливо славною сторінкою в історії Поділля є Козацька доба. Згадаймо і пошануймо доблесних козацьких полковників: брацлавського — Данила Нечая, вінницького — Івана Богуна, могилів-подільського — Остапа (Евстафія), Гоголя (що був і наказним гетьманом, і славним предком Миколи Гоголя, і прообразом Тараса Бульби) — справжніх лицарів і народних героїв України! У цих краях — відлуння битв під Збаражем, Зборовом, Батогом... Під Старокостянтиновим схрещували свої гострі шаблі два непримиренні супротивники: козацький полковник Максим Кривоніс і магнат Ярема (Ієремія) Вишневецьвий.
Частиною краси та історії Поділля є і наш Дашів, який уперше згадується в 1420році — тоді він був фортецею, швидше за все дерев'яною, оточеною валом і повноводною річкою Соб. У кінці XVI століття ця територія піддавалася постійним татарським набігам і власник цих земель Остап Коровай-Седлицький продав ці землі Янушу Збаражському, старості Кременецькому, який скуповував землі у шляхтичів, які побоювались набігів. Під час воєн Хмельницького Дашів захопили козаки, тут стояла козацька сотня. У 1671 році Дашів знову був в руках поляків, і вже польські війська стояли в Дашеві. Проте їм пройшлося покинуть його, коли на Поділля прийшли турки. Дашів прийшов в запустіння. Тільки коли Дашівом знову оволодів представник Вишневецьких, містечко розцвіло. Це був останній чоловічий представник в старшій гілці Вишневецьких — Михайло-Сервацій Вишневецький У той час Дашів був одним з ремісничих центрів Поділля, а в 1648-1712 рр. — сотенним містечком Вінницького і Брацлавского полків. Михайло-Сервацій зайнявся Дашевим по справжньому, зміцнивши і перебудувавши його, що було важливо, тому що йому, та і його спадкоємцям, доводилося справлятися з гайдамацькими набігами у своїх уділах. У шлюбі в нього народилися тільки дочки і одній з них, Ганні, Дашів дістався в спадок. Вона померла ще до смерті свого батька, в 1732 році, але Дашів закріпився за її лінією — перейшов до дочки Ганни, Августі Огіньскій,що була у шлюбі за графом Костянтином-Людовиком Броель-Платером. Після пожежі, коли згоріло майже усе містечко, син Костянтина-Людовика, Юзеф-Вінсент вирішує усе негайно відбудувати — і звести тут свою резиденцію, проект якої сам і придумав. Особисто стежив за усім будівництвом. Юзеф Вінсент помер не дочекавшись закінчення будівництва. Відомий Станіслав Щенсни граф Потоцький викупив Дашів із землями після смерті Юзефа Вінсента і добудував маєток на свій смак. Цей маєток стоїть над Собом і нині, в ньому розміщена спеціальна школа –інтернат.

Коментарi